16 серпня 2016 року Сантьяго Ланге вразив спортивний світ, коли разом зі своєю напарницею по команді Сесілією Каррансою виграв золоту медаль у вітрильному спорті на Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро.
На той момент йому було 54 роки, це була його шоста участь на Олімпіаді, і він боровся з неймовірними перешкодами. Його перемога стала незрівнянною демонстрацією його волі до боротьби – не минуло й року після того, як йому довелося перенести операцію через рак легенів. Сантьяго Ланге подарував світу вітрильного спорту незабутню мить слави.
Але як йому вдалося за такий короткий час стати на ноги, тренуватися без відпочинку і знову взяти участь в Олімпіаді? І чому він бився, коли його тіло, друзі та родина вважали, що настав час зупинитися? «Ніщо не дає мені більше радості життя та адреналіну, ніж виклик спорту. Коли я на воді, мої думки відпочивають. Час зупиняється. Я відчуваю хвилю, я відчуваю, як обертається вітер. Напруга човна говорить мені, що я маю змінити курс або диферентувати. Я реагую, човен стає швидше, а все інше вже не існує. Так було завжди». Сантьяго Ланге
